член трибуналу
Ein historisches Amt oder eine Person, die in einem Tribunal oder einer speziellen Gerichtsbarkeit als Ratsmitglied fungiert.
Історична посада або особа, яка виступає в ролі члена ради у трибуналі чи спеціальній юрисдикції.
☞ Зазвичай стосується історичних адміністративних або судових структур.
-
Der Tribunalrat fällte das Urteil nach langer Beratung.— Член трибуналу виніс вирок після тривалих обговорень.
-
In den alten Archiven fand man die Liste der Tribunalräte.— У старих архівах знайшли список суддів трибуналу.
-
Die Autorität des Tribunalrats wurde in der Stadt anerkannt.— Авторитет ради трибуналу був визнаний у місті.
Синонимы