нестійкість/незалежність
Der Zustand, in dem eine Person oder eine Sache nicht eigenständig oder unabhängig agieren kann.
Стан, у якому особа або річ не може діяти самостійно чи незалежно.
-
Seine Unselbstständigkeit wird im Beruf zum Problem.— Його несамостійність стає проблемою в професійній діяльності.
-
Die Kinder müssen ihre Unselbstständigkeit langsam ablegen.— Діти повинні поступово позбавлятися своєї залежності від інших.
Синонимы