неутішна, непоправна
Der Zustand, in dem ein Schmerz, ein Verlust oder eine Situation absolut nicht zu lindern oder zu trösten ist.
Стан, у якому біль, втрату чи ситуацію абсолютно неможливо полегшити чи пом’якшити.
☞ Це слово зазвичай вживається як іменник; як прикметник існує лише форма «untröstlich».
-
Die Untröstlichkeit seines Schmerzes war für alle Anwesenden spürbar.— Неможливість утішити його в горі була помітна для всіх присутніх.
-
Die Untröstlichkeit nach dem plötzlichen Verlust seines Hundes war tief.— Глибоким було горе після раптової втрати його пса.
-
Die Untröstlichkeit nach dem Verlust der Heimat war für die Familie greifbar.— Безнадія через втрату батьківщини була для родини відчутною.
Синонимы
Антонимы