неминучість
Die Eigenschaft, dass etwas zwangsläufig eintreten muss und nicht verhindert werden kann.
Властивість того, що щось неминуче має статися і не може бути запобігнене.
☞ Часто використовується як абстрактне поняття.
-
Die Unvermeidbarkeit des Todes ist ein schwieriges Thema für viele Menschen.— Неминучість смерті є складною темою для багатьох людей.
-
Die Unvermeidbarkeit des Wandels macht uns oft Angst.— Неминучість змін часто налякає нас.
-
Die Unvermeidbarkeit dieser Entscheidung belastet ihn sehr.— Неминучість цього рішення дуже тягне на нього.
Синонимы