розпуста, порочність
Ein Zustand tiefster moralischer Verderbtheit oder Sittenlosigkeit.
Стан найглибшої моральної зіпсованості або аморальності.
-
Seine Handlungen zeugten von absoluter Verworfenheit.— Його вчинки свідчили про повну порочність.
-
Niemand konnte die Verworfenheit seines Charakters leugnen.— Ніхто не міг заперечити підлу сутність його характеру.