Zahlungsverweigerung

відмова від оплати

Die bewusste Weigerung, eine fällige Zahlung zu leisten.

Свідома відмова від сплати належної до оплати суми.

нейтральное

Die Zahlungsverweigerung führte zu einer Kündigung des Vertrags.

— Відмова від оплати призвела до розірвання договору.
Er wurde wegen seiner ständigen Zahlungsverweigerung verklagt.

— Його позивали до суду через постійну відмову платити.

Синонимы

утримання платежу

Ein rechtlicher Vorgang, bei dem eine Zahlung aufgrund von Mängeln oder Streitigkeiten verweigert wird.

Правова процедура, під час якої платіж відмовляється через дефекти чи спори.

терминологическое

☞ Часто вживається в контексті судових спорів або порушень договору.

Eine rechtmäßige Zahlungsverweigerung ist bei Mängeln möglich.

— У разі наявності дефектів можлива законна відмова від оплати.
Die Anwälte prüften die Gründe für die Zahlungsverweigerung.

— Адвокати розглядали причини відмови у оплаті.