відкидаючий, невизнаючий
Etwas oder jemanden nicht anerkennend, ablehnend oder die Gültigkeit/Berechtigung einer Sache verneinend.
Не визнаючи щось або когось, відкидаючи чи заперечуючи дійсність/обґрунтованість чого-небудь.
-
Er zeigte eine aberkennende Geste gegenüber dem Vorschlag.— Він зробив несхвальний жест на адресу цієї пропозиції.
-
Die Entscheidung war rein aberkennend.— Це рішення було суто негативним.
-
Sie blickte ihn mit einem aberkennenden Ausdruck an.— Вона подивилася на нього з осудливим виразом обличчя.
Антонимы