спростовуючи, заперечуючи
Widerlegend, entgegnend oder als direkte Antwort auf einen Angriff oder eine Behauptung verwendet.
Вживається для спростування, у відповідь або як пряма реакція на атаку чи твердження.
-
Er gab eine konternde Antwort auf die Frage.— Він дав контрвідповідь на запитання.
-
Die Politikerin reagierte konternd auf die Vorwürfe.— Політикиня відреагувала на звинувачення.
-
Sein konternder Stil überraschte die gesamte Jury.— Його контрдійовий стиль здивував усіх членів журі.
Синонимы
Антонимы