суперечливий
Widersprüchlich; sich gegenseitig ausschließend oder im Widerspruch stehend.
Суперечливий; такий, що взаємно виключає один одного або суперечить собі.
-
Seine Aussagen sind völlig kontradiktiv.— Його твердження є абсолютно суперечливими.
-
Das ist eine kontradiktive Theorie.— Це суперечлива теорія.
-
Die Beweise wirken sehr kontradiktiv.— Докази виглядають дуже суперечливими.
Синонимы
Антонимы