хвастливий, пихатий
Mit übertriebenem Stolz oder Selbstgefälligkeit über eigene Leistungen oder Besitz sprechend.
Говорити з перебільшеною гордістю або самзадоволенням про власні досягнення чи володіння.
-
Er erzählte eine prahlende Geschichte über seinen Reichtum.— Він розповів хвастливу історію про своє багатство.
-
Sie lachte prahlend über ihre neuen Errungenschaften.— Вона самовпевнено сміялася, хвалячись своїми новими досягненнями.
-
Sein prahlender Tonfall war sehr unangenehm.— Його хвастливий тон був дуже неприємним.
Синонимы
Антонимы