бунтівний, непокірний
Gegen eine bestehende Ordnung, Autorität oder gesellschaftliche Normen aufbegehrend.
Який повстає проти існуючого порядку, авторитету чи суспільних норм.
-
Die rebellierenden Studenten forderten sofortige Reformen.— Студенти-протестувальники вимагали негайних реформ.
-
Sein Verhalten wirkt in dieser Situation sehr rebellierend.— Його поведінка в цій ситуації виглядає дуже бунтівною.
-
Sie zeigte eine rebellierende Haltung gegenüber den Regeln.— Вона демонструвала бунтівне ставлення до правил.
Синонимы