нематеріальний, безтілесний
Nicht aus Materie bestehend; geistig, immateriell oder seelisch.
Не складається з матерії; духовне, нематеріальне або психічне.
☞ Часто вживається у філософських або релігійних контекстах.
-
Die Seele gilt als ein unkörperlicher Teil des Menschen.— Душу вважають нематеріальною частиною людини.
-
Götter werden oft als unkörperliche Wesen beschrieben.— Богів часто описують як безтілесні істоти.
-
Das Bewusstsein ist ein unkörperlicher Zustand.— Свідомість є нематеріальним станом.
Синонимы
Антонимы