unkonditioniert

[ˌʊnkɔndiˈt͡sio̯niːɐ̯t]

По слогам un|kon|di|tio|niert

§ Грамматика

Сравнение · правильный

Positiv

unkonditioniert

Komparativ

unkonditionierter

Superlativ

am unkonditioniertesten

§Значения

безумовний

Ohne Vorbedingungen oder Einschränkungen; bedingungslos.

Без жодних передумов чи обмежень; безумовно.

нейтральное

Sie schenkte ihm ihre unkonditionierte Liebe.

— Вона подарувала йому свою безумовну любов.
Wir fordern eine unkonditionierte Unterstützung der Maßnahmen.

— Ми вимагаємо безумовної підтримки цих заходів.

Синонимы

Антонимы

безумовний

In der Psychologie oder Biologie: Nicht durch Erfahrung oder Lernen erworben.

У психології або біології: Не набуте внаслідок досвіду чи навчання.

терминологическое

Der Reflex ist ein unkonditionierter Vorgang.

— Рефлекс є безумовним процесом.
Das Verhalten war völlig unkonditioniert.

— Ця поведінка була абсолютно безумовною.

§Однокоренные

§Связанные слова