vergaffen

[fɛɐ̯ˈɡafn̩]

По слогам ver|gaf|fen

◆ Грамматический конструктор

Управление

vergaffen A— закохатися

„Er vergaffte sich in der Landschaft."

§ Грамматика

Основные формы · правильный

Infinitiv

vergaffen

Präteritum

vergaffte

Partizip II

hat vergafft

§Значения

тупо дивитися, витріщатися

Unaufmerksam oder geistesabwesend in eine Richtung starren.

Недбало або розсіяно дивитися в одному напрямку.

разговорное

Hör auf, so in die Luft zu vergaffen!

— Перестань так роззявляти рота!
Warum vergaffst du so ununterbrochen aus dem Fenster?

— Чому ти так безперервно дивишся у вікно?

Синонимы

starren·glotzen

наробити помилок, накосячити

Einen Fehler machen oder sich ungeschickt verhalten.

Допустити помилку або поводитися незграбно.

разговорное

☞ Часто вживається у значенні «робити помилку».

Er vergaffte sich bei der wichtigen Berechnung leider gründlich.

— На жаль, під час виконання важливих обчислень він допустив чимало помилок.
Pass auf, dass du nicht wieder vergaffst.

— Стеж за собою, щоб знову не закохатися.

Антонимы

wegsehen·beachten

§ Спряжение — полные таблицы

Präsens презенс

ich	vergaffe
du	vergaffst
er/sie/es	vergafft
wir	vergaffen
ihr	vergafft
sie/Sie	vergaffen

Präteritum претеритум

ich	vergaffte
du	vergafftest
er/sie/es	vergaffte
wir	vergafften
ihr	vergafftet
sie/Sie	vergafften

Imperativ императив

—
vergaffe	(du)
—
vergaffen	wir
vergafft	(ihr)
vergaffen	Sie

Konjunktiv I конъюнктив I

ich	vergaffe
du	vergaffest
er/sie/es	vergaffe
wir	vergaffen
ihr	vergaffet
sie/Sie	vergaffen

Konjunktiv II конъюнктив II

ich	vergaffte
du	vergafftest
er/sie/es	vergaffte
wir	vergafften
ihr	vergafftet
sie/Sie	vergafften

Partizip партицип

vergaffend	Präsens
vergafft	Perfekt

Infinitiv инфинитив

vergaffen

zu vergaffen

§Идиомы

sich in etwas vergaffen

— Замилуватися чимось/не могти відвести погляду від чогось

§Однокоренные

derGaffer

любопитний, спостерігач

gaffen

дивитися з відкритим ротом

§Связанные слова

betrachten·beobachten·anstarren