розлючений, божевільний від люті
Von großer Wut oder Zorn erfüllt, extrem wütend.
Сповнений великого гніву або люті; надзвичайно розлючений.
-
Er stürmte mit einem wutgeladenen Blick in den Raum.— Він увірвався до кімнати з розлюченим поглядом.
-
Die Menge war wutgeladen und schrie laut.— Натовп був розлючений і голосно кричав.
-
Sein wutgeladenes Verhalten überraschte alle Anwesenden.— Його розлючена поведінка здивувала всіх присутніх.