розлючений, божевільний гнівом
Voller Zorn, sehr verärgert oder aufgebracht.
Сповнений гніву, дуже роздратований або розлючений.
-
Er ist sehr wütend auf seinen Chef.— Він дуже розлючений на свого начальника.
-
Sie warf ihm einen wütenden Blick zu.— Вона кинула на нього гнівний погляд.
-
Warum bist du so wütend?— Чому ти такий розлючений?