zetern

[ˈt͡sætɐn]

По слогам ze|tern

◆ Грамматический конструктор

Управление

über etwas (Akkusativ) zetern A— сваритися на щось/нарікати на щось

„Sie zetern ständig über das schlechte Wetter."

gegen jemanden zetern A— лаятися на когось/на щось

„Er zeterte laut gegen die neue Entscheidung."

§ Грамматика

Основные формы · правильный

Infinitiv

zetern

Präteritum

zeterte

Partizip II

hat gezetert

§Значения

липати, лаятися

Schimpfen, fluchen oder lautstark und unsachlich über etwas oder jemanden schimpfen.

Лаятися, лихословити або голосно та некоректно критикувати щось чи когось.

разговорное

Die alte Frau zetert ständig über die Nachbarn.

— Стара жінка постійно скаржиться на сусідів.
Er hat lautstark gegen die Entscheidung gezetert.

— Він голосно нарікав на це рішення.

Синонимы

nörgeln·schimpfen·tadeln·fluchen

Антонимы

loben

нарікати, скаржитися

Sich in einer Weise beschweren, die oft als unnötig oder kleinlich empfunden wird.

Скаржитися таким чином, що це часто сприймається як зайве або дріб’язкове.

нейтральное

Hör auf, wegen jeder Kleinigkeit zu zetern!

— Перестань сваритися через кожну дрібницю!
Sie hat den ganzen Tag nur über das Wetter zetert.

— Весь день вона лише скаржиться на погоду.

§ Спряжение — полные таблицы

Präsens презенс

ich	zetere
du	zeterst
er/sie/es	zetert
wir	zetern
ihr	zetert
sie/Sie	zetern

Präteritum претеритум

ich	zeterte
du	zetertest
er/sie/es	zeterte
wir	zeterten
ihr	zetertet
sie/Sie	zeterten

Imperativ императив

—
zetere	(du)
—
zetern	wir
zetert	(ihr)
zetern	Sie

Konjunktiv I конъюнктив I

ich	zetere
du	zeterest
er/sie/es	zetere
wir	zetern
ihr	zeteret
sie/Sie	zetern

Konjunktiv II конъюнктив II

ich	zeterte
du	zetertest
er/sie/es	zeterte
wir	zeterten
ihr	zetertet
sie/Sie	zeterten

Partizip партицип

zeternd	Präsens
gezetert	Perfekt

Infinitiv инфинитив

zetern

zu zetern

§Связанные слова

schimpfen·meckern·brüllen