сполучник
Ein Wort, das dazu dient, Sätze oder Satzteile miteinander zu verbinden.
Слово, яке слугує для з’єднання речень або частин речень.
-
Das Wort 'und' ist ein häufiges Fügwort.— Слово «і» є поширеним сполучником.
-
Er benutzt kein Fügwort, um die Sätze zu verbinden.— Він не використовує сполучників для з’єднання речень.
-
Ein passendes Fügwort verbessert den Textfluss.— Відповідний сполучник покращує плавність тексту.
Синонимы