вміння, майстерність
Bezieht sich auf eine durch Übung und Erfahrung erworbene, hohe Fertigkeit oder Meisterschaft.
Стосується високої вправності або майстерності, набутої внаслідок практики та досвіду.
-
Die Gekonntheit seiner Bewegungen beeindruckte das gesamte Publikum.— Вміння та витонченість його рухів вразили всю аудиторію.
-
Die Gekonntheit der Handwerker war in jedem Detail der Arbeit zu sehen.— Майстерність ремісників проступала в кожній деталі їхньої роботи.
-
Die Gekonntheit der Pianistin ließ die Zuschauer den Atem anhalten.— Майстерність піаністки змусила глядачів затамувати подих.
Антонимы