блиск, сяйво, велич
Ein glänzender, schimmernder oder leuchtender Zustand oder Effekt.
Стан або ефект блиску, переливу чи сяйва.
-
Der Glanz der Sterne erhellte die Nacht.— Блиск зірок освітлював ніч.
-
Sie erfreute sich des vollen Glanzes ihrer Jugend.— Вона насолоджувалася всім блиском своєї молодості.
-
Der neue Schmuck verlor seinen Glanz schnell.— Нова прикраса швидко втратила свій блиск.