Harmonische — WBuch

гармонія, злагода

Ein Zustand oder eine Eigenschaft, die durch angenehme Abstimmung oder Einklang gekennzeichnet ist.

Стан або властивість, яка характеризується приємною гармонією чи злагодою.

нейтральное

In der Musik wird eine vollkommene Harmonische oft durch sanfte Klänge erreicht.

— У музиці досконалу гармонію часто досягають за допомогою ніжних звуків.
Die Harmonische zwischen den verschiedenen Instrumenten war wirklich beeindruckend.

— Гармонія між різними інструментами справді вражала.

Синонимы

гармонія

In der Musiklehre: Die Lehre von den wohlklingenden Verhältnissen der Töne.

У музичній теорії: Вчення про гармонійні співвідношення звуків.

терминологическое

Die Harmonische ist ein wichtiger Bestandteil der Musiktheorie.

— Гармонія є важливою складовою теорії музики.
Die Harmonische hilft Komponisten, die richtigen Akkorde zu finden.

— Гармонія допомагає композиторам підбирати правильні акорди.