Heerführer

[ˈheːɐ̯ˌfyːʁɐ]

По слогам heer|füh|rer

§ Грамматика

Genitiv

des Heerführers

Plural

die Heerführer

§Значения

військовий командир

Eine Person, die eine Armee oder einen großen Truppenverband militärisch befehligt.

Особа, яка військово командує армією або великим військовим формуванням.

нейтральное

Der Heerführer plante die Strategie für die nächste Schlacht.

— Воїначальник розробив стратегію для наступної битви.
Ein erfahrener Heerführer kann seine Truppen sicher durch das Gebirge führen.

— Досвідчений полководець може впевнено провести свої війська через гори.

Синонимы

лідер, ватажок

Eine Person, die eine Gruppe von Menschen oder eine Bewegung anführt (oft im übertragenen Sinne).

Особа, яка очолює групу людей або рух (часто в переносному сенсі).

возвышенное

Er galt als ein charismatischer Heerführer seiner Bewegung.

— Його вважали харизматичним ватажком свого руху.
Die Geschichte erinnert sich an diesen großen Heerführer.

— Історія пам’ятає цього великого полководця.

§Однокоренные

§Связанные слова