клиновидний лом, клин
Ein spezielles Werkzeug zum Ausheben oder Trennen von Material, meist in Form eines Keils.
Спеціальний інструмент для викопування або відділення матеріалу, зазвичай у формі клина.
-
Der Arbeiter führte die Keilhaue tief in den Spalt ein.— Робітник глибоко вставив клиновидний молоток у щілину.
-
Der Bauarbeiter nutzt die Keilhaue, um den harten Stein zu spalten.— Будівельник використовує клиновий молоток, щоб розколоти твердий камінь.
Синонимы