надзвичайний стан, надзвичайна конституція
Ein rechtlicher Zustand, in dem die normalen Verfassungsregeln außer Kraft gesetzt sind, um eine Krise zu bewältigen.
Правовий стан, за якого звичайні конституційні норми призупиняються з метою подолання кризи.
-
Das Parlament rief die Notverfassung aus.— Парламент оголосив про надзвичайну конституційну ситуацію.
-
Die Notverfassung erlaubt weitreichende Befugnisse für die Regierung.— Надзвичайна конституція надає уряду широкі повноваження.
Синонимы