Obliegenheit — WBuch

обов’язок, обов’язки

Eine rechtliche oder moralische Verpflichtung, die eine Person gegenüber einer anderen oder einer Institution hat.

Юридичний або моральний обов’язок, який одна особа має перед іншою особою чи установою.

нейтральное терминологическое

Die Obliegenheiten des Vertrages müssen genau eingehalten werden.

— Зобов’язання за договором необхідно суворо дотримуватися.
Er erfüllte alle seine rechtlichen Obliegenheiten.

— Він виконав усі свої юридичні обов’язки.

Синонимы

обов’язок, моральна відповідальність

Eine pflichtbewusste Aufgabe oder eine Last, die man aus Anstand oder Ehre erfüllt.

Обов’язок або тягар, який людина виконує з почуття обов’язку чи честі.

возвышенное

Es war seine moralische Obliegenheit, der Witwe zu helfen.

— Це був його моральний обов’язок – допомогти вдові.
Sie sah es als ihre Obliegenheit an, die Wahrheit zu sagen.

— Вона вважала своїм обов’язком говорити правду.