Räuberhauptmann

ватажок розбійників

Der Anführer einer Gruppe von Räubern oder Banditen.

Ватажок групи розбійників або бандитів.

нейтральное

Der Räuberhauptmann führte seine Männer in den Wald.

— Ватажок розбійників повів своїх людей у ліс.
Die Polizei suchte den berüchtigten Räuberhauptmann.

— Поліція шукала сумнозвісного ватажка розбійників.

головний розбійник

Eine Bezeichnung für einen kriminellen Anführer in historischem oder literarischem Kontext.

Позначення для злочинного ватажка в історичному або літературному контексті.

возвышенное

☞ Часто використовується в історичних романах або легендах.

In der alten Legende war er ein furchtloser Räuberhauptmann.

— У старовинній легенді він був безстрашним ватажком розбійників.
Der Roman beschreibt das Leben eines Räuberhauptmanns.

— Роман описує життя ватажка розбійників.