міський заробіток
Ein historischer Lohn, der speziell für die Arbeit in einer Stadt oder innerhalb von Stadtmauern gezahlt wurde.
Історична винагорода, яка спеціально виплачувалася за роботу в місті або всередині міських мурів.
☞ Стосується переважно історичних або історико-правових контекстів.
-
Der Handwerker forderte einen höheren Stadtlohn als die Bauern.— Ремісник вимагав вищої міської зарплати, ніж селяни.
-
Die Verhandlungen über den Stadtlohn dauerten viele Stunden.— Переговори щодо оплати праці тривали багато годин.
Синонимы