безумовність
Der Zustand, in dem etwas ohne Einschränkungen, Vorbehalte oder Bedingungen geschieht oder existiert.
Стан, у якому щось відбувається або існує без жодних обмежень, застережень чи умов.
-
Die Unbedingtheit seiner Zusage überraschte alle Anwesenden.— Безумовність його обіцянки здивувала всіх присутніх.
-
Die Unbedingtheit seiner Unterstützung gab ihr in der Krise viel Kraft.— Безумовна підтримка з його боку надала їй багато сил під час кризи.
-
Die Unbedingtheit seiner Forderung ließ keinen Raum für Verhandlungen.— Категоричність його вимог не залишала жодних шансів для переговорів.
Синонимы