Zerstrittenheit

розбрат, суперечки, сварки

Der Zustand, in dem Personen oder Gruppen aufgrund von Meinungsverschiedenheiten oder Konflikten nicht mehr harmonisch zusammenleben.

Стан, у якому особи або групи через розбіжності в поглядах чи конфлікти більше не можуть гармонійно співіснувати.

нейтральное

Die Zerstrittenheit zwischen den Nachbarn nahm stetig zu.

— Розбіжності між сусідами постійно зростали.
Nach langer Zerstrittenheit versöhnten sich die Freunde endlich.

— Після тривалої сварки друзі нарешті помирилися.

Синонимы

Антонимы

розбрат, незгода

Ein Mangel an Einigkeit oder Zusammenhalt innerhalb einer Gemeinschaft oder Organisation.

Відсутність єдності або згуртованості в межах спільноти чи організації.

возвышенное

Die politische Zerstrittenheit schwächte die gesamte Partei.

— Політичні розбіжності послабили всю партію.
Man spürte die tiefe Zerstrittenheit innerhalb der Organisation.

— Було помітно глибоке розбрат усередині організації.