Прилагательное Частотностьtop-25000CEFR C2

doppelköpfig

[ˈdɔpəlˌkœp͡fɪç]
По слогам dop|pel|köp|fig
§ Грамматика
Сравнение · правильный
Positiv
doppelköpfig
Komparativ
doppelköpfiger
Superlativ
am doppelköpfigsten
§Значения
двоголовий
Besitzend zwei Köpfe oder zwei Köpfe als ein Merkmal.
Який має дві голови або дві голови як ознаку.
нейтральное
  1. Der doppelköpfige Adler ist ein altes Symbol.
    — Двоголовий орел є давнім символом.
  2. In der Sage erscheint ein doppelköpfiges Wesen.
    — У легенді з’являється двоголова істота.
Синонимы
Антонимы
двоїстий, амбівалентний
Zwei verschiedene Gesichter oder gegensätzliche Ansichten zeigend; zwiespältig.
Показуючий два різні обличчя або протилежні погляди; суперечливий.
возвышенное
  1. Seine doppelköpfige Strategie führte zum Scheitern.
    — Його двовекторна стратегія зазнала невдачі.
  2. Die politische Entscheidung wirkt sehr doppelköpfig.
    — Це політичне рішення виглядає дуже суперечливим.
§Однокоренные
§Связанные слова

Сообщить об ошибке