типовий для епохи, характерний для певної доби
Charakteristisch für eine bestimmte Epoche oder Zeitperiode.
Характерно для певної епохи або періоду часу.
-
Die Architektur ist epochentypisch für das Barock.— Архітектура є типовою для епохи бароко.
-
Das Gemälde zeigt epochentypische Merkmale der Renaissance.— На картині зображені характерні риси епохи Відродження.
-
Diese Mode war damals sehr epochentypisch.— Ця мода в той час була дуже характерною для епохи.
Синонимы
Антонимы