п’яний
In einem Zustand der Alkoholisierung befindlich; betrunken.
Перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння; п’яний.
☞ Дієприкметник II від дієслова „trinken“ часто вживається як прикметник.
-
Er ist schon ziemlich getrunken.— Він вже добряче випив.
-
Die getrunkenen Männer lachten laut.— П’яні чоловіки голосно сміялися.
-
Sie wirkte völlig getrunken.— Вона виглядала абсолютно п’яною.
Антонимы