імпровізаційний
Auf der Grundlage von Improvisation beruhend, spontan ohne Vorbereitung entstehend.
Ґрунтується на імпровізації; виникає спонтанно, без підготовки.
-
Der Musiker zeigt eine hohe improvisatorische Fähigkeit.— Музикант демонструє високу здатність до імпровізації.
-
Ihre improvisatorische Leistung war absolut beeindruckend.— Ваша імпровізація була справді вражаючою.
-
Das Theaterstück war sehr improvisatorisch gestaltet.— Ця театральна вистава була дуже імпровізованою.
Синонимы
Антонимы