imposieren

[impoˈziːʁən]

По слогам im|po|sie|ren

◆ Грамматический конструктор

Управление

jdm. etwas imposieren D— нав’язати комусь щось

„Er versuchte, seinen Gästen seine neue Autorität zu imposieren."

§ Грамматика

Основные формы · правильный

Infinitiv

imposieren

Präteritum

imposierte

Partizip II

hat imposiert

§Значения

вражати

Einen starken, beeindruckenden Eindruck auf jemanden machen.

Справити на когось сильне, вражаюче враження.

возвышенное

Der junge Pianist imposierte das Publikum.

— Молодий піаніст вразив публіку.
Ihre neue Autorität imposiert alle Kollegen.

— Її новий авторитет накладає вплив на всіх колег.

Синонимы

aufzwingen·auferlegen

нав’язувати

Jemandem etwas (Regeln, Gesetze, Bedingungen) aufzwingen oder auferlegen.

Нав’язувати комусь щось (правила, закони, умови) або покладати на когось.

возвышенное терминологическое

☞ Часто у значенні авторитарного нав’язування.

Die Regierung imposierte dem Volk neue Steuern.

— Уряд запровадив для народу нові податки.
Der neue Chef imposiert dem Team strenge Arbeitszeiten.

— Новий керівник накладає на команду суворі правила щодо робочого часу.

§ Спряжение — полные таблицы

Präsens презенс

ich	imposiere
du	imposierst
er/sie/es	imposiert
wir	imposieren
ihr	imposiert
sie/Sie	imposieren

Präteritum претеритум

ich	imposierte
du	imposiertest
er/sie/es	imposierte
wir	imposierten
ihr	imposiertet
sie/Sie	imposierten

Imperativ императив

—
imposiere	(du)
—
imposieren	wir
imposiert	(ihr)
imposieren	Sie

Konjunktiv I конъюнктив I

ich	imposiere
du	imposierest
er/sie/es	imposiere
wir	imposieren
ihr	imposieret
sie/Sie	imposieren

Konjunktiv II конъюнктив II

ich	imposierte
du	imposiertest
er/sie/es	imposierte
wir	imposierten
ihr	imposiertet
sie/Sie	imposierten

Partizip партицип

imposierend	Präsens
imposiert	Perfekt

Infinitiv инфинитив

imposieren

zu imposieren

§Однокоренные

imposant

вражаючий, гідний подиву

dieImposanz

імпозантність

§Связанные слова

diktieren·befehlen·dominieren