konvenieren

[kɔnvːnieːʁən]

По слогам kon|ve|nie|ren

◆ Грамматический конструктор

Управление

jdm. konvenieren D— підходити комусь / бути до вподоби комусь

„Der Termin konveniert mir nicht."

§ Грамматика

Основные формы · правильный

Infinitiv

konvenieren

Präteritum

konvenierte

Partizip II

hat konveniert

§Значения

підходити, бути зручним

Passen oder mit etwas übereinstimmen.

Відповідати або збігатися з чимось.

возвышенное

Diese neuen Regelungen konvenieren uns nicht.

— Ці нові правила нам не подобаються.
Es konvenierte ihm sehr, die Reise zu diesem Zeitpunkt zu machen.

— Йому дуже підходило здійснити подорож саме в цей час.

Синонимы

passen·gefallen

зібратися, скликатися

Zusammenkommen oder sich zu einer Versammlung treffen.

Зібратися або зустрітися на зібрання.

возвышенное терминологическое

☞ Рідко вживається; скоріше у значенні «збиратися разом».

Die Delegierten konvenierten zu einer geheimen Sitzung.

— Делегати зібралися на таємне засідання.

§ Спряжение — полные таблицы

Präsens презенс

ich	konveniere
du	konvenierst
er/sie/es	konveniert
wir	konvenieren
ihr	konveniert
sie/Sie	konvenieren

Präteritum претеритум

ich	konvenierte
du	konveniertest
er/sie/es	konvenierte
wir	konvenierten
ihr	konveniertet
sie/Sie	konvenierten

Imperativ императив

—
konveniere	(du)
—
konvenieren	wir
konveniert	(ihr)
konvenieren	Sie

Konjunktiv I конъюнктив I

ich	konveniere
du	konvenierest
er/sie/es	konveniere
wir	konvenieren
ihr	konvenieret
sie/Sie	konvenieren

Konjunktiv II конъюнктив II

ich	konvenierte
du	konveniertest
er/sie/es	konvenierte
wir	konvenierten
ihr	konveniertet
sie/Sie	konvenierten

Partizip партицип

konvenierend	Präsens
konveniert	Perfekt

Infinitiv инфинитив

konvenieren

zu konvenieren

§Однокоренные

§Связанные слова

angemessen·passend·bequem