обов’язковий, примусовий
Etwas, das zwingend vorgeschrieben oder obligatorisch ist.
Щось, що є обов’язковим до виконання або примусовим.
☞ Часто вживається в юридичних або адміністративних контекстах.
-
Die Teilnahme an der Schulung ist mandatorisch.— Участь у навчанні є обов’язковою.
-
Das Ausfüllen dieses Formulars ist mandatorisch.— Заповнення цієї форми є обов’язковим.
-
Es handelt sich um eine mandatorische Maßnahme.— Це обов’язковий захід.
Синонимы
Антонимы