schreinen — WBuch

§Значения

кричати, верещати

Einen sehr lauten, oft schrillen oder klagenden Schrei von sich geben.

Видавати дуже гучний, часто пронизливий або схожий на скаргу крик.

нейтральное

Das kleine Kind schreint laut vor Angst im Dunkeln.

— Маленька дитина голосно плаче від страху в темряві.
Das Baby schreint laut, weil es Hunger hat.

— Немовля голосно плаче, бо голодне.

Синонимы

Антонимы

скреготіти, верещати

Ein Geräusch machen, das an ein Schreien erinnert (z. B. Metall auf Metall).

Створювати звук, схожий на крик (наприклад, метал про метал).

нейтральное

☞ Часто вживається метафорично для позначення неприємних звуків.

Die alten Metallschienen schreinen bei jeder Fahrt schrecklich.

— Старі металеві рейки при кожному проїзді жахливо скриплять.
Die alten Metalltüren schreinen bei jedem Öffnen schrecklich.

— Старі металеві двері жахливо скриплять щоразу, коли їх відчиняють.

кричати, вигукувати

In der Literatur oder Poesie: jemanden oder etwas lautstark anrufen oder rufen.

У літературі або поезії: голосно кликати або викликати когось чи щось.

возвышенное

In der alten Tragödie schreint der König nach seinem verlorenen Sohn.

— У стародавній трагедії король кричить, шукаючи свого загубленого сина.

schreinend	Präsens
geschreint	Perfekt