tutelieren

[tutuˈliːʁən]

По слогам tu|te|lie|ren

◆ Грамматический конструктор

Управление

jdn. tutelieren A— хтосьа/щосьа опікуватися

„Er tuteliert seine Mitarbeiter ständig."

§ Грамматика

Основные формы · правильный

Infinitiv

tutelieren

Präteritum

tutelierte

Partizip II

hat tuteliert

§Значения

під опіку

Unter die Aufsicht oder Vormundschaft einer Person stellen.

Підпорядкувати нагляду або опіку особи.

терминологическое

☞ Юридичний фаховий термін.

Das Gericht tutelierte den jungen Mann.

— Суд взяв молодого чоловіка під опіку.
Sie haben das Kind rechtlich tuteliert.

— Вони юридично опікувалися дитиною.

Синонимы

belehren·bevormunden·anweisen

Антонимы

respektieren·freilassen

опікуватися, опікунський

Jemanden bevormunden oder in seiner Selbstbestimmung einschränken.

Втручатися в справи когось або обмежувати його свободу вибору.

возвышенное

☞ Часто у переносному значенні вживається для позначення надмірного контролю.

Er fühlte sich von seinem Chef tuteliert.

— Він відчував, що його начальник опікується ним.
Man darf die Bürger nicht tutelieren.

— Не слід опікуватися громадянами.

§ Спряжение — полные таблицы

Präsens презенс

ich	tuteliere
du	tutelierst
er/sie/es	tuteliert
wir	tutelieren
ihr	tuteliert
sie/Sie	tutelieren

Präteritum претеритум

ich	tutelierte
du	tuteliertest
er/sie/es	tutelierte
wir	tutelierten
ihr	tuteliertet
sie/Sie	tutelierten

Imperativ императив

—
tuteliere	(du)
—
tutelieren	wir
tuteliert	(ihr)
tutelieren	Sie

Konjunktiv I конъюнктив I

ich	tuteliere
du	tutelierest
er/sie/es	tuteliere
wir	tutelieren
ihr	tutelieret
sie/Sie	tutelieren

Konjunktiv II конъюнктив II

ich	tutelierte
du	tuteliertest
er/sie/es	tutelierte
wir	tutelierten
ihr	tuteliertet
sie/Sie	tutelierten

Partizip партицип

tutelierend	Präsens
tuteliert	Perfekt

Infinitiv инфинитив

tutelieren

zu tutelieren

§Однокоренные

derTutor

наставник

tutelär

опікунський, пов’язаний з опікою

§Связанные слова

anleiten·überwachen·erziehen