безкарний
Ohne eine Strafe oder Sanktion geblieben; nicht bestraft worden.
Залишилося без покарання чи санкції; не було покарано.
-
Seine Taten blieben lange unbestraft.— Його вчинки довго залишалися безкарними.
-
Die unbestrafte Tat erregte großes Aufsehen.— Цей безкарний вчинок викликав великий резонанс.
-
Kriminelle dürfen nicht unbestraft bleiben.— Злочинці не повинні залишатися без покарання.