білуватий
Mit einer Tendenz zu Weiß, nicht rein weiß, sondern leicht weiß gefärbt.
З відтінком білого; не чисто білий, а злегка білуватий.
-
Die Wand hat einen weißlichen Schimmer.— Стіна має білуватий відтінок.
-
Das Wasser im Becken war weißlich getrübt.— Вода в басейні була білувато каламутною.
-
Er trug ein weißliches Hemd.— Він носив білувату сорочку.
Синонимы