Перевод
Интерфейс
Местоимение Частотностьtop-50CEFR A1

wir

[viːɐ̯]
Склонение · 1 лицо, множественное число
Nominativ
wer?
 N
wir
мы
Wir gehen ins Kino.
— Мы идём в кино.
Akkusativ
wen?
 A
uns
нас
Sie ruft uns an.
— Она нам звонит.
Dativ
wem?
 D
uns
нам
Gib uns das Geld.
— Дай нам деньги.
Genitiv
wessen?
 G
unser SELTEN
(нас)
Man erinnere sich unser.
— Помните о нас. (устар.)
§ Употребление

Личное местоимение 1-го лица множественного числа. Особенность: Akkusativ и Dativ совпадают — uns.

Притяжательное местоимение
unser Притяжательное от «wir». Склоняется как ein/kein, но в некоторых формах -e перед окончанием выпадает: «unser Vater» → «unserm Vater» (разг.) / «unserem Vater» (стандарт).
unser Vater
наш отец
unsere Mutter
наша мать
unser Kind
наш ребёнок
unsere Eltern
наши родители
§ Сравнение со всеми лицами
Склонение · все личные местоимения · полная таблица
PERSON SUBJEKT NOM. AKK. DAT. GEN.
1. Sg. я ich mich mir meiner
2. Sg. ты du dich dir deiner
3. Sg. он er ihn ihm seiner
3. Sg. она sie sie ihr ihrer
3. Sg. оно es es ihm seiner
1. Pl. мы wir uns uns unser
2. Pl. вы ihr euch euch euer
3. Pl. они sie sie ihnen ihrer
Höfl. Вы (вежливое) Sie Sie Ihnen Ihrer
§ Тонкости
Pluralis Majestatis / Modestiae
В формальной речи иногда «wir» используется вместо «ich» — в редакционных статьях, докладах, королевских указах. Сегодня редкость, но встречается.
§Значения
ми
Personalpronomen der 1. Person Plural; bezeichnet den Sprecher zusammen mit einer oder mehreren weiteren Personen.
Особовий займенник 1-ї особи множини; позначає мовця разом із однією або кількома іншими особами.
  1. Wir wohnen seit zehn Jahren in Berlin.
    — Ми живемо в Берліні вже десять років.
  2. Morgen fahren wir ans Meer.
    — Завтра ми поїдемо до моря.
  3. Können wir dir helfen?
    — Чи можемо ми тобі допомогти?
ми (включно)
"wir" mit einbeziehender Bedeutung: Sprecher und Angesprochener gemeinsam; oft auffordernd oder verbindend gemeint.
„wir“ у значенні включення: мовець та той, до кого звертаються, разом; часто вживається для заклику або для об’єднання.
☞ Часто в закликах, на уроках та в догляді; прямо включає слухача до кола учасників.
  1. So, jetzt machen wir erst mal eine Pause.
    — Отже, зараз ми спочатку зробимо перерву.
  2. Wie geht es uns denn heute? — Wir fühlen uns schon besser.
    — Як ми себе сьогодні почуваємо? — Нам вже краще.
ми (королівське/авторське)
formelles "wir" anstelle von "ich" (Pluralis Majestatis bzw. Modestiae), etwa in Erlassen, Vorworten oder wissenschaftlichen Texten.
Формальне вживання «ми» замість «я» (множина величності або скромності), наприклад, у указах, передмовах чи наукових текстах.
☞ Використовується рідко сьогодні; раніше — у королівських указах; досі звично вживається як скромне «ми» у фахових текстах.
  1. Wir, von Gottes Gnaden König, verordnen …
    — Ми, за Божою милістю король, наказуємо...
  2. Im nächsten Abschnitt zeigen wir, dass die These haltbar ist.
    — У наступному розділі ми покажемо, що ця теза є обґрунтованою.

Сообщить об ошибке