Прилагательное Частотностьtop-10000CEFR C1

übelriechend

[ˈyːbl̩ʁiːçn̩t]
По слогам ü|bel|rie|chend
§Значения
зловонний, смердючий
Einen unangenehmen, fauligen oder stinkenden Geruch verbreitend.
Який поширює неприємний, гнильний або смердючий запах.
нейтральное
  1. Der übelriechende Müll stand den ganzen Tag draußen.
    — Це смердюче сміття весь день лежало на вулиці.
  2. Der Abfluss im Bad ist extrem übelriechend.
    — Злив у ванній кімнаті має жахливий запах.
  3. Sie verbreiteten einen übelriechenden Gestank.
    — Вони поширювали огидний сморід.
Синонимы
Антонимы
§Однокоренные
§Связанные слова

Сообщить об ошибке