достатність, адекватність
Das Ausmaß an ausreichender Menge, Zeit oder Qualität, um ein Ziel zu erreichen.
Ступінь достатньої кількості, часу або якості для досягнення мети.
☞ Зазвичай вживається як іменник, проте в абстрактних контекстах може описувати властивість достатності.
-
Die Hinlänglichkeit der Beweise wurde vom Gericht kritisch geprüft.— Суд критично перевірив достатність доказів.
-
Die Hinlänglichkeit der Informationen war für die Entscheidung entscheidend.— Достатність інформації мала вирішальне значення для прийняття рішення.
Синонимы
Антонимы