кріпак, залежний
Eine Person, die in einem Abhängigkeitsverhältnis zu einem Grundherrn steht und an dessen Land gebunden ist.
Особа, яка перебуває у залежних стосунках від землевласника та прив’язана до його землі.
☞ Історичний термін з феодальної системи.
-
Der Hörige musste Abgaben an seinen Herrn leisten.— Кріпак зобов’язаний був сплачувати данину своєму панові.
-
Viele Hörige lebten unter sehr harten Bedingungen.— Багато кріпаків жили в дуже важких умовах.
-
Die Rechte des Hörigen wurden im Gesetz festgelegt.— Права кріпака були визначені законом.
Синонимы