Перевод
Интерфейс
Существительное Частотностьtop-10000CEFR B1
der

Offizier

[ɔfiˈtsi̯ɐ]
По слогам of|fi|zier
§ Грамматика
Genitiv
des Offiziers
Plural
die Offiziere
§Значения
офіцер
Ein Angehöriger des Offizierskorps in einer Streitkraft, der einen höheren militärischen Rang innehat.
Член офіцерського корпусу у збройних силах, який займає вищий військовий ранг.
нейтральное
  1. Der Offizier gab den Befehl zum Vorrücken.
    — Офіцер віддав наказ про наступ.
  2. Er wurde gestern zum Offizier ernannt.
    — Вчора його призначили офіцером.
  3. Die jungen Offiziere übten auf dem Feld.
    — Молоді офіцери тренувалися на полі.
офіціант, офіцер
Eine Person, die eine leitende oder verantwortungsvolle Funktion in einer Organisation oder einem Verband ausübt.
Особа, яка виконує керівну або відповідальну функцію в організації чи об’єднанні.
возвышенное
  1. Er agierte als ein Offizier der neuen Ordnung.
    — Він діяв як офіцер нового ладу.
  2. Die Offiziere der Partei wurden überprüft.
    — Офіцерів партії перевірили.
§Идиомы
§Однокоренные
offizieren
служити офіцером
offiziell
офіційний
dieOffizierin
офіцерка
§Связанные слова
derSoldat·derKommandant·dasMilitär

Сообщить об ошибке