обов’язок, обов’язкова справа
Eine Tätigkeit, die man nur aus einer moralischen oder rechtlichen Verpflichtung heraus ausführt, ohne Freude daran zu haben.
Діяльність, яку виконують лише через моральний або правовий обов’язок, не отримуючи від неї задоволення.
-
Die Teilnahme an der Sitzung war für ihn eine reine Pflichtübung.— Участь у засіданні для нього була суто формальною обов’язковістю.
-
Er erledigte die Arbeit als eine lästige Pflichtübung.— Він виконував роботу як неприємну обов’язкову процедуру.
Синонимы