незамітність
Ein Zustand oder eine Eigenschaft, die so geringfügig ist, dass sie nicht wahrgenommen werden kann.
Стан або властивість, яка є настільки незначною, що її неможливо сприйняти.
☞ Це слово морфологічно є іменником. Відповідний прикметник — «невпізнаваний».
-
Die Unmerklichkeit der Veränderung war faszinierend.— Непомітність цих змін була захоплюючою.
-
Er schätzte die absolute Unmerklichkeit seines Auftritts.— Він цінував абсолютну непомітність свого появи.
Синонимы
Антонимы