суттєвість, сутність
Die Eigenschaft, etwas als wesentlich oder grundlegend zu kennzeichnen.
Властивість позначати щось як суттєве або фундаментальне.
☞ Часто вживається у філософському або правовому контексті.
-
Die wesentlichkeit dieses Arguments ist unbestreitbar.— Важливість цього аргументу є беззаперечною.
-
Man muss die wesentlichkeit der Reform erkennen.— Потрібно усвідомити важливість цієї реформи.
Синонимы
Антонимы