arrestieren

[aʁɛsˈtiːʁən]

По слогам ar|res|tie|ren

◆ Грамматический конструктор

Управление

jdn. arrestieren A— когось заарештувати

„Die Polizei hat den Verdächtigen gestern arrestiert."

§ Грамматика

Основные формы · правильный

Infinitiv

arrestieren

Präteritum

arrestierte

Partizip II

hat arrestiert

§Значения

заарештувати

Eine Person durch die Polizei oder eine Behörde festnehmen und in Gewahrsam nehmen.

Затримати особу поліцією або органом влади та взяти під варту.

нейтральное терминологическое

Die Polizei hat den Verdächtigen gestern arrestiert.

— Вчора поліція заарештувала підозрюваного.
Er wurde wegen Diebstahls arrestiert.

— Його заарештували за крадіжку.

Синонимы

Антонимы

зупинити, припинити

Einen Vorgang oder eine Entwicklung stoppen oder zum Stillstand bringen.

Зупинити або припинити процес чи розвиток.

терминологическое

☞ Часто вживається в переносному значенні в науці або економіці.

Die neue Maßnahme soll die Inflation arrestieren.

— Новий захід має на меті стримати інфляцію.
Man konnte den Verfall der Werte nicht arrestieren.

— Неможливо було зупинити занепад цінностей.

§ Спряжение — полные таблицы

Präsens презенс

Präteritum претеритум

Imperativ императив

Konjunktiv I конъюнктив I

Konjunktiv II конъюнктив II

Partizip партицип

arrestierend	Präsens
arrestiert	Perfekt

Infinitiv инфинитив

arrestieren

zu arrestieren

§Связанные слова