спричинено, викликано
Durch eine Ursache oder einen Reiz hervorgerufen oder in Gang gesetzt.
Спричинений або запущений якоюсь причиною чи подразником.
☞ Дієприкметник II від „auslösen“ вживається як прикметник.
-
Die ausgelöste Reaktion war völlig unerwartet.— Виникла реакція була абсолютно несподіваною.
-
Ein durch Stress ausgelöster Schmerz trat plötzlich auf.— Раптово з’явився біль, спричинений стресом.
-
Die allergische Reaktion ist sofort ausgelöst.— Алергічна реакція виникає негайно.
Синонимы
Антонимы